Menu Home

Безкоштовна технічна бібліотека для любителів та професіоналів Безкоштовна технічна бібліотека

Українські прислів'я та приказки

Безкоштовна бібліотека / Прислів'я та приказки народів світу / Українські прислів'я та приказки

Більше 2000 українських прислів'їв та приказок.

Випадкова п'ятірка українських приказок

Українські прислів'я та приказки

  • А мені хоч з-під нігтя виколупай!
  • А таки буду проти шерсті стригти.
  • А щоб тобі копа літ!
  • Аби день до вечора.
  • Аби зуби, а хліб буде.
  • Аби розум, щастя буде.
  • Аби руки і охота, буде зроблена робота.
  • Аби танцювати вміла, а робити лихо навчить.
  • Аби цвіт, а ягідки будуть.
  • Або добути, або дома не бути.
  • Або зиск, або втрата.
  • Або рибку їсти, або на дно сісти.
  • Аж до діброви чути ваші розмови.
  • Аж у п’ятах похололо.
  • Аж шкура на ньому горить.
  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
  • Б’ється, як риба об лід.
  • Б’ють і плакать не дають.
  • Б’ють не лежачого, а ледачого.
  • Баба вловила, у міх положила, а воно - пурх!
  • Баба з кованим носом.
  • Багатий, як пес на блохи.
  • Багато галасу даремно.
  • Багато диму - мало тепла.
  • Багато няньок - дитина без носа.
  • Багато снігу - багато хліба.
  • Багато, хоч греблею гати.
  • Байка байкою, а борщ стигне.
  • Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила.
  • Балакун, мов дірява бочка, нічого в собі не задержить.
  • Банделюки гне, а ляси точить.
  • Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
  • Батьків хліб не навчить, як треба жить.
  • Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
  • Батько хай їде орать - його коні знають, а я піду гулять - мене гості чекають.
  • Батькова лайка дужча за материну бійку.
  • Батьком-матір’ю не хвались, а хвались честю.
  • Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
  • Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
  • Бачив, як свої вуха.
  • Бачив, як свою потилицю.
  • Бачили - невидальце з фуркальцем!
  • Бачили очі, що купували, їжте, хоч повилазьте.
  • Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.
  • Бджола мала, а й та працює.
  • Бджоли раді цвіту, а люди - літу.
  • Без батька - півсироти, а без матері - вся сирота.
  • Без вірного друга великая туга.
  • Без гетьмана військо гине.
  • Без Гриця і вода не освятиться.
  • Без діла сидіти, та можна одубіти.
  • Без діла слабіє сила.
  • Без здоров’я нема щастя.
  • Без кінця воду варить.
  • Без лиха не бува добра.
  • Без охоти нема роботи.
  • Без роботи день роком стає.
  • Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
  • Без сокири не тесляр, без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Без трудів не їстимеш пирогів.
  • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки - хата.
  • Без хліба і без води погано жити.
  • Без хмари дощ не приходить.
  • Бездонної бочки не наллєш.
  • Безличний, як попів Гриць.
  • Безрогий віл і гулею б’є.
  • Береженого Бог береже, а козака - шабля стереже.
  • Бережи одяг, доки новий, а здоров’я - доки молодий.
  • Бережи честь змолоду.
  • Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами.
  • Береться за діло, як п’яний за тин.
  • Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
  • Беруть завидки на чужі пожитки.
  • Бесіди багато, а розуму малувато.
  • Бий його лиха година!
  • Бий його морока!
  • Била Хима Євдокима, пішла позивати. Присудили Євдокиму ще Химу прохати.
  • Біда - як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка - як калина!
  • Біда без дощу росте.
  • Біда вимучить, біда й виучить.
  • Біда вівцям, де вовк пастух.
  • Біда на світі, коли нема правди!
  • Біда розум родить і на розум наводить.
  • Біди не продати, ані переміняти.
  • Бідний робить - багатому родить.
  • Бідному жениться, то день укоротиться.
  • Бійся не чорта, а лихого чоловіка.
  • Бійся пса не того, що гавкає, а того, що лащиться.
  • Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
  • Бійся цапа спереду, коня ззаду, а хитрої людини з усіх боків.
  • Білі руки чужі труди люблять.
  • Білоручки - дармоїди та недоучки.
  • Більшають діти - більшають і клопоти.
  • Більше вір своїм очам, ніж чужим речам.
  • Більше діла - менше слів.
  • Біля рідної матки добре дитятку.
  • Близька рідня - на одному сонці онучі сушили.
  • Блискавка блисне - й камінь трісне.
  • Бовть, як дурень у воду.
  • Бог не без милости, козак не без долі.
  • Бог створив всіх людей козаками, але деякі про це забули.
  • Бодай тобі добро було!
  • Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив!
  • Болить серденько, та плакать стидненько!
  • Борода виросла, а розуму не принесла.
  • Борода не робить мудрим чоловіка.
  • Борода, як у старого, розуму, як у малого.
  • Боюсь, як торішнього снігу.
  • Боязливому по вуха, сміливому по коліна.
  • Брат - то не батько, сестра - то не мати.
  • Брехали твого батька сини та й ти з ними.
  • Брехати - не ціпом махати.
  • Брехач з мухи слона зробить.
  • Брехач, як деркач: усе дерчить.
  • Брехень багато, а правда одна.
  • Брехлива свекруха невістці не вірить.
  • Брехливу собаку чути здалека.
  • Брехнею світ перейдеш, а назад не вернешся.
  • Брехні слухають, а брехунів б’ють.
  • Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох.
  • Бреше, аж пальці знати.
  • Бреше, мов шовком шиє.
  • Бреше, як гребінцем чеше.
  • Бреше, як попова собака.
  • Бреши, та знай міру.
  • Був у Римі, та й папи римського не бачив.
  • Бува лихо, що плаче, а бува, що й скаче.
  • Буде каяття, та не буде вороття.
  • Буде погода, як не потече з неба вода!
  • Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
  • Будеш трудиться - будеш кормиться.
  • Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
  • Будь господарем своєму слову.
  • Були у кози роги, та стерлися.
  • Було б здоров’я - все інше наживемо.
  • Було, та загуло.
  • Буряк - не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
  • В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш.
  • В дівках сиділа - плакала, заміж пішла - вити стала.
  • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
  • В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині.
  • В закритий рот муха не влетить.
  • В кого в голові капустяна розсада, не поможе й посада.
  • В кого ненька, в того й голівка гладенька.
  • В людях Ілля, а вдома свиня.
  • В марець не замерзне й старець.
  • В мене так: хоч рак, та на тарілці.
  • В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
  • В одно вухо влізе, в друге вилізе.
  • В океані води не зміряєш.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.
  • В очі лисицею, за очі - вовчицею.
  • В очі любить, а за очі гудить.
  • В очі співає, а позаочі лає.
  • В першій половині серпня погода стала - буде зима довготривала.
  • В решеті води не наносиш.
  • В роботі "ох", а їсть за трьох.
  • В сіні вогню не сховаєш.
  • В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, - так чують.
  • В тихому болоті чорти водяться.
  • В умілого і долото рибу ловить.
  • В чужих руках завжди більший шматок.
  • В чужому домі будь привітливий, а не примітливий.
  • Важко дівку силувати заміж, як парубок не бере.
  • Василь бабі сестра у перших.
  • Ваша Катерина нашій Орині двоюрідна Одарка.
  • Вашими устами мед пити.
  • Вбери й пень, то буде подобень.
  • Вбився у ріст, як заєць у хвіст.
  • Вдар лихом об землю.
  • Вдача овеча, по-овечи й мекече.
  • Вдача собача: не брехне, то й не дихне.
  • Вдовець - дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
  • Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає.
  • Вдовіти - горе терпіти.
  • Велика гуля на рівному місці.
  • Великі діти - великі й турботи.
  • Великої кошари свиня.
  • Величається, як заєць хвостом.
  • Верба хоч і товста, але зсередини пуста.
  • Верзе, що й купи не тримається.
  • Вертиться, як в’юн в ополонці.
  • Весела думка - половина здоров’я.
  • Веселе дерево весело й співає.
  • Веселий сміх - здоров’я.
  • Весна - наші батько і мати, а як не посієш - не будеш збирати.
  • Весна багата на квітки, а осінь - на сніпки.
  • Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає.
  • Весна відмикає джерела й річки.
  • Весна всім красна.
  • Весна днем красна, а на хліб пісна.
  • Весна красна квітками, а осінь - плодами.
  • Весна ледачого не любить.
  • Весняний день рік годує.
  • Весняний дощ зайвим не буває.
  • Взимку сонце крізь плач сміється.
  • Взимку сонце світить та не гріє.
  • Ви мене просіть, а я ніби не хочу.
  • Вибирай жінку на цілий вік.
  • Вибирала дівка, та вибрала дідька.
  • Вивели його на чисту воду.
  • Видно, що кума пироги пекла, бо й ворота в тісті.
  • Вийде правда наверх, як олива з води.
  • Виміняв сліпий у глухого дзеркало на цимбали!
  • Винувата діжа, що не смакує їжа!
  • Вип’є і з’їсть за трьох дурних і за себе, четвертого.
  • Виріс, а розуму не виніс.
  • Виріс, як кіт навсидячки.
  • Вирядилась, як свиня в наритники.
  • Вискочив, як Кузьма з маку.
  • Вискочив, як Пилип з конопель.
  • Високий, як тополя, а дурний, як квасоля.
  • Виспався, та не вилежався.
  • Виховав дитину в добру годину.
  • Виходиш з дому - кланяйся життю молодому.
  • Від гніву старієш, від сміху молодієш.
  • Від добра добра не шукають.
  • Від користі серце кам’яніє.
  • Від красних слів язик не відсохне.
  • Від лихого поли вріж та тікай.
  • Від лося - лосята, а від свині - поросята.
  • Від малих дітей голова болить, а від великих - серце.
  • Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи.
  • Від огню, води і злої жони - боже борони!
  • Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
  • Від погляду молоко кисне.
  • Від роботи й коні дохнуть.
  • Від розкоші кучері в’ються, від журби - січуться.
  • Від сердитої жінки постарієш, а від доброї - помолодієш.
  • Від солодких слів кислиці не посолодшають.
  • Від теплого слова і лід розмерзається.
  • Віддана заміж - як одрізана скиба од хліба.
  • Відстанеш годиною, не здоженеш родиною.
  • Відхорую, але не подарую.
  • Вік живи - вік учись.
  • Вік звікувати - не пальцем перекивати.
  • Вік прожити - не поле перейти.
  • Він би й рад косити, та нікому косу носити.
  • Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить.
  • Він що кішка: як ти його не кинь, а він все на ноги стає!
  • Вітер добрий при стозі, а злий при морозі.
  • Вкусить і кров замовить.
  • Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Вміє зуби заговорить!
  • Вмій пожартувати, та знай, коли перестати.
  • Вміла готувати, та не вміла подавати.
  • Вміння і труд все перетруть.
  • Вмішалася, як середа в тиждень.
  • Вночі тріщить, а вдень плющить.
  • Вовк і лічене бере.
  • Вовк линяє, а вдачі не міняє.
  • Вовка боятися - в ліс не ходити.
  • Вовка не вбив, а вже шкуру продає.
  • Вовка як не годуй, а він усе в ліс дивиться.
  • Вогонь добрий слуга, але поганий хазяїн.
  • Вода - не кума.
  • Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.
  • Водить за ніс, а правди не скаже.
  • Водить очима, наче злодій по ярмарку.
  • Водою воду не загатиш.
  • Водою ситий не будеш.
  • Вола в’яжуть мотуззям, а людину словом.
  • Волом зайця не доженеш.
  • Волос сивіє, а голова шаліє.
  • Вона за ним сохне, а він і не охне.
  • Вона знає, що у нас і в борщі кипить!
  • Воно б добре, та нікуди не годиться.
  • Ворона за море літала, а розуму не набрала.
  • Восени багач, а навесні прохач.
  • Восени день блисне, а три кисне.
  • Восени і в горобця є питво.
  • Восени і горобець багатий.
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени й горобець багатий.
  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Воскова вдача: як до тепла, так і тане.
  • Впіймав чи не впіймав, а погнатись можна.
  • Впік мене тим словом, не треба й вогню.
  • Вразливе слово від дітей - гірш за болячку, бо не гоїться.
  • Вродилося ледащо нінащо.
  • Все добре переймай, а зла уникай.
  • Все ж таки ми! Хоч вовки коня з’їли, так ми воза не дали.
  • Все купиш, лише тата й мами - ні.
  • Все минеться, одна правда останеться.
  • Всі козаки - отамани.
  • Всі люди - козаки і від козаків ведуться, але деякі про це забули.
  • Всі люди - козаки, всі козаки - отамани.
  • Всім по сім, а мені таки вісім.
  • Всіх би перегнав, та боїться бігти.
  • Вставай до сходу сонця, працюй до ночі, то їстимеш калачі.
  • Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.
  • Всяка пташка своє гніздо знає.
  • Всяка сорока від свого язика страждає.
  • Всякий двір хазяйським оком держиться.
  • Всякий свого щастя коваль.
  • Всякій матері свої діти милі.
  • Всякому овочу свій час.
  • Втікав од вовка, а попав на ведмедя.
  • Вчення - світ, а невчення - тьма.
  • Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
  • Вченому світ, а невченому тьма.
  • Вчепився, як рак.
  • Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
  • Вчитися ніколи не пізно.
  • Вчорашньої води не доженеш.
  • Гадюка як не вкусить, то засичить.
  • Гадюку як не грій, вона все одно вкусить.
  • Ганяють, як зайця.
  • Гарна дівицею, гарна й молодицею.
  • Гарна дівка, як маківка.
  • Гарна дівчина, як у лузі калина.
  • Гарна мазана паляниця, а не дитина.
  • Гарна пава пером, а жінка норовом.
  • Гарна, як свиня в дощ.
  • Гарно пише, та брехнею дише.
  • Гарно того вчити, хто хоче все знати.
  • Гарно, як теляті в мішку.
  • Гвіздок, яким прибивають підкову до копита.
  • Гетьман знає, що в нас нічого немає.
  • Гіркий тому вік, кому треба лік.
  • Гірко з’їсти, і шкода покинути.
  • Гірко поробиш солодко з’їси.
  • Гладь коня вівсом, а не батогом.
  • Глибше орати - більше хліба мати.
  • Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
  • Гнила дошка цвяха не приймає.
  • Говори до гори, а гора - горою.
  • Говори до нього - як горохом об стінку.
  • Говорила небіжка до самої смерті, та все чортзна-що.
  • Говорить прямо, а робить криво.
  • Говорить так, як три дні хліба не їв.
  • Говорить, мов клоччя жує.
  • Годуй діда на печі, бо й сам будеш там.
  • Голими руками не битися з ворогами.
  • Голкою криниці не викопаєш.
  • Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
  • Голова добре, а дві - краще.
  • Голова не на те, щоб тільки кашкет носить.
  • Голова, як тік, а язик, як ціп: що хочу, те й молочу.
  • Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна!
  • Голосний, як дзвін, а дурний, як довбня.
  • Голосок дзвенячий, а совість свиняча.
  • Гомоніла, доки одубіла.
  • Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
  • Горбатого виправить могила, а упертого дубина.
  • Горе з дітьми, горе й без дітей.
  • Горе старому вдома самому.
  • Горе тому, в кого нема порядку в дому!
  • Горе тому, що на печі: сюди пече, туди гаряче.
  • Господиня: три городи - одна диня.
  • Гостре словечко коле сердечко.
  • Готовеньке й кішка з’їсть.
  • Готуй сани влітку, а воза взимку.
  • Грамоти вчиться - завжди пригодиться.
  • Грамотний - видющий і на все тямущий.
  • Гребе, як кінь копитом.
  • Гречана каша сама себе хвалить.
  • Гречка каже: а мене хоч в золу, аби в пору.
  • Гризе, як ржа залізо.
  • Грім гримить - хліб буде родить.
  • Грім не гряне - ледачий не встане.
  • Грудень землю грудить, а хатинки студить.
  • Грудень рік кінчає, а зиму починає.
  • Губами говори, а руками роби!
  • Гуляй, душа, без кунтуша.
  • Гуляй, тату - завтра свято.
  • Густа каша дітей не розгонить.
  • Густо дивиться, та рідко бачить.
  • Давай нивці, то й нивка дасть.
  • Давні пригоди боронять від шкоди.
  • Давши слово - держись, не давши - кріпись.
  • Дає собі на носі грати.
  • Дай боже нашому теляті вовка з’їсти.
  • Дай дурню товкач, він і вікна поб’є.
  • Дай землі, то й вона тобі дасть.
  • Дай серцю волю - заведе в неволю.
  • Дайте мені та ще й моїм дітям!
  • Далеко йшов, а добра не знайшов.
  • Далеко, та легко, а близько, та слизько.
  • Далі положиш - ближче знайдеш.
  • Дарма, що малий, а й старого навчить!
  • Даси коневі полови - будеш робить поволі.
  • Два брехуни одної правди не скажуть.
  • Два рази в році літо не буває.
  • Два хитрих мудрого не переважать.
  • Дві невістки в хаті - два коти в мішку.
  • Двічі літа не буває.
  • Де багато баб, там дитя не в лад.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
  • Де багацько няньок, там дитя каліка.
  • Де байрак, там і козак.
  • Де борошно, там і порошно.
  • Де вже нашому теляті та вовка піймати!
  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
  • Де господар не ходить, там нивка не родить.
  • Де два козаки, там три гетьмани.
  • Де є життя, там є й надія.
  • Де козак, там і слава.
  • Де красна молодиця, там ясна світлиця.
  • Де Крим, де Рим, а де попова груша.
  • Де ластівка не літає, а на весну додому прилітає.
  • Де лелека водиться - там щастя родиться.
  • Де мало слів, там більше правди.
  • Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
  • Де не повернеться, золоті верби ростуть.
  • Де не посій, там і вродиться.
  • Де одинець - хазяйству кінець, де сім - щастя всім.
  • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Де праця, там і пісня.
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Де свої собаки кусають, там хай чужі не пхаються.
  • Де сила панує, там правда мовчить.
  • Де слова з ділом розходяться, там непорядки водяться.
  • Де сніг буде - хліба прибуде, де вода розіллється - сіна набереться.
  • Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
  • Де цвіток - там медок.
  • Делікатний, як панський хорт.
  • День гуляє, три слабий, а на п’ятий - вихідний.
  • Дере голову, як попова кобила.
  • Дере, як за рідного батька.
  • Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі.
  • Держись, Хома, іде зима!
  • Десять років мак не родив і голоду не зробив.
  • Дивиться лисицею, а думає вовком.
  • Дивиться рідко, та густо бачить.
  • Дивиться, як собака на висівки.
  • Дивиться, як теля на нові ворота.
  • Дивиться, як чорт на попа.
  • Диму без вогню не буває.
  • Дитина плаче, а матері боляче.
  • Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
  • Дівка на порі - женихи у дворі.
  • Дівочий вік, як маків цвіт.
  • Дівчина - як у лузі калина.
  • Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
  • Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
  • Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай!
  • Дівчина, як тінь: ти за нею - вона від тебе, ти від неї - вона за тобою.
  • Дід тільки за дугу, а баба вже й на возі.
  • Діждемо літа та нажнемо жита - поставимо в копки та вдаримо гопки.
  • Діла говорять голосніше, як слова.
  • Діло майстра величає.
  • Дірявого мішка не наповниш.
  • Діти - як квіти: поливай, то ростимуть.
  • Діти, діти, де вас подіти? На піч покидати та й їсти не дати!
  • Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати - горювати!
  • Дітки плачуть, а у матері серце болить.
  • Для миші й кішка звір.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Дметься, як жаба на кладці.
  • До булави треба голови.
  • До доброї криниці стежка утоптана.
  • До завірюхи треба кожуха.
  • До любої небоги нема далекої дороги.
  • До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • До роботи плачучи, а до танців скачучи.
  • До рота добрав, та в миску не влізе.
  • До свого роду - хоч через воду.
  • До свого роду хоч через воду.
  • Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
  • Добра жінка мужові своєму вінець, а зла - кінець.
  • Добра мачуха, а все не рідна мати.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добра то дитина: коли спить, то не плаче.
  • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
  • Добре боїться кива, а ледаче не боїться й кия.
  • Добре грунт угноїш - урожай потроїш.
  • Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі.
  • Добре діло - утіха, як ділові не поміха.
  • Добре ім’я - найкраще багатство.
  • Добре ковадло не боїться молотка.
  • Добре роби - добре й буде!
  • Добре слово варт завдатку.
  • Добре слово краще, ніж готові гроші.
  • Добре того лякати, хто боїться.
  • Добре того навчати, хто хоче все знати.
  • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • Добре тому, що в дорозі: лежить собі на возі.
  • Добре чужими руками жар загрібати.
  • Добрий козак баче, де отаман скаче.
  • Добрий початок - половина діла.
  • Добрий товар хвалити не треба.
  • Добрий той сніг, що вчасно ліг.
  • Добрий хліб, коли нема калача.
  • Добрий чоловік - надійніше кам’яного мосту.
  • Добрим поживеш - добре й переймеш, з лихим зійдешся - й свого позбудешся.
  • Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.
  • Добрі діти - батькам вінець, а злі діти - кінець.
  • Добрі діти доброго слова послухають, а лихі - й дрючка не бояться.
  • Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
  • Добрі жорна усе перемелють.
  • Добро довго пам’ятається, а лихо ще довше.
  • Доброму коневі - не довгі версти.
  • Доброму скрізь добре.
  • Довгим язиком тільки полумиски лизати.
  • Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
  • Дожидай долі, то не матимеш і льолі.
  • Дожились до того, що нема нічого.
  • Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.
  • Доки баба спече книші, в діда не буде душі.
  • Доки грім не гряне, мужик не перехреститься.
  • Доки не впріти, доти не вміти.
  • Доки не поберуться - любляться, а поберуться - чубляться.
  • Допавсь, як кіт до сала.
  • Допався, як віл до браги.
  • Допався, як дурень до мила.
  • Доти ягнятка скачуть, доки матір бачать.
  • Доця вельми спритна: доки дійде, молоко скисне.
  • Дочка - як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
  • Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Дощ у травні - буде хліб славний.
  • Дощ упору - золото.
  • Драний кожух - не одежа, чужий чоловік - не надежа.
  • Дудка знає, нащо грає.
  • Думай не думай, а вище себе не плигнеш.
  • Думками за горами, а ділом у запічку.
  • Думкою в небі, ногами в постелі.
  • Дурень з дурнем зустрічались, один одним дивувались.
  • Дурень і в макітрі макогона зломить.
  • Дурний і в Києві не купить розуму.
  • Дурний собака і на хазяїна бреше.
  • Дурний язик - голові не приятель.
  • Дурний язик попереду розуму біжить.
  • Дурний, як пень.
  • Дурний, як сім свиней.
  • Дурний, як сто пудів диму.
  • Дурні лише в казці щасливі.
  • Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться.
  • Дурному в голові всі горобці свищуть.
  • Дурному Гаврилці усе чорнобривці.
  • Дурному й черепок - цяцька.
  • Дурному море по коліна!
  • Дурня і в церкві б’ють.
  • Дурням закон не писаний.
  • Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
  • Дюди жать, а ми лежать.
  • Дядько - не батько, а тітка - не мати.
  • Еге! Побігли вже кози в лози!
  • Є в глечику молоко, та голова не влазить.
  • Є квас, та не для вас!
  • Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
  • Жалить, як кропива, і колеться, як їжак.
  • Жалів вовк кобилу лишив хвіст та гриву.
  • Жалів яструб курку, доки всю оскуб.
  • Жартувала баба з колесом, доки у спицях застряла.
  • Жартуй, глечику, доки не луснув.
  • Жвавий, як рак на греблі.
  • Живи не як хочеться, а як можеться.
  • Живуть між собою, як голубів пара.
  • Живуть між собою, як риба з водою.
  • Жита ростуть, як з води йдуть.
  • Життя прожити - не поле перейти.
  • Життя, як собаці на перелазі.
  • Життя, як стерня, не пройдеш, ноги не вколовши.
  • Жінка за три кути хату держить, а чоловік - за один.
  • Жінка не черевик - з ноги не скинеш.
  • Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
  • Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
  • Журба сорочки не дасть.
  • З богом, Парасю, як люди трапляються.
  • З великої хмари малий дощ.
  • З вогнем не жартуй!
  • З вогню та в полум’я.
  • З гарної дівки гарна й молодиця.
  • З гарною одружитися - є на кого подивитися!
  • З гречки та проса - і каша й паша.
  • З добрим подружжям і горе розгорюєш.
  • З дурнем каші не звариш.
  • З дурнем нема що йти на ярмарок.
  • З жарту часом і біда буває.
  • З його допомоги, як з осики груш.
  • З калюжі в болото.
  • З ким поведешся, від того й наберешся.
  • З краси не пити роси.
  • З красивого лиця води не пити.
  • З кривого дерева крива й тінь.
  • З лежі не буде одежі, а за спання не купиш коня.
  • З нашого Захарка ні богу свічка, ні чортові угарка.
  • З неба зорі хватає, а під носом не бачить.
  • З осінньої дороги не витягнеш ноги.
  • З переляку душа в п’ятки утекла.
  • З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
  • З пісні слова не викидають і свого не вставляють.
  • З поганої трави - погане й сіно.
  • З сином позмагався - то й на печі зостався, а з зятем позмагався - то й з хати вибирайся.
  • З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
  • З телячим хвостом у вовки не сунься.
  • З хати по нитці - сироті свитина.
  • З чим прийшов - з тим пішов.
  • З’їв би, не посоливши.
  • З’їв, як за себе кинув.
  • За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
  • За грубе слово не сердься, а на ласкаве не здавайся.
  • За двома зайцями не женись, бо й одного не піймаєш.
  • За деревами й лісу не бачить.
  • За дурною головою і ногам нема спокою.
  • За копійку аж труситься.
  • За користю біжить риссю.
  • За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим - молодіє.
  • За лучинку знайде причинку.
  • За молодим жити весело, а за старим - затишно.
  • За науку - цілуй батька й матір у руку.
  • За наше жито та ще нас бито.
  • За невміння деруть реміння.
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • За погані речі треба бити в плечі.
  • За сидженням нема лежання.
  • За сиротою журба за журбою.
  • За смак не берусь, а гаряче буде.
  • За старого піду - соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
  • За що купив, за те й продав.
  • За що мої свині б’єш, як у твоїм плоті дірка?
  • Забажалося печеного леду.
  • Заберіть його геть із одежею!
  • Забив, як ведмедя жолудь.
  • Забули воли, як телятами були.
  • Зав’яз у боргах, як собака в тину.
  • Зависливі очі, як у попа.
  • Заграйте мені, цимбали, щоби ніженьки дримбали.
  • Задер носа - й кочергою не дістанеш.
  • Задирай голову настільки, щоб шапка не злетіла.
  • Заєць від куща, а жаба від зайця тікає.
  • Заздренному боком вилізе.
  • Заздрий від чужого щастя сохне.
  • Заздрість здоров’я їсть.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • Закохався, як чорт в суху вербу.
  • Заліз кіт на сало та й кричить: "Мало!".
  • Заліз у чужу солому, ще й шелестить!
  • Заліз черв’як у хрін, та й хвалиться, що йому добре.
  • Заліз, як муха в патоку.
  • Залізо іржа з’їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
  • Заміж іти - не дощову годину перестоять.
  • Замкнув вовка межи вівці - нехай тюрму знає!
  • Запас біди не чинить та їсти не просить.
  • Заробив, як Хома на качалках: одну продав, а дев’ять на плечах баби побили.
  • Заробила Гапка бісового батька.
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Засватана дівка усім гарна.
  • Засип правду хоч золотом, затопчи її болотом, а вона наверх сплине.
  • Засмійсь, Матвійку, дам копійку.
  • Заспівав, як порося у тину.
  • Затявсь у волову шкуру.
  • Захистив, як вовк овець.
  • Захотілось - запрягайте, розхотілось - випрягайте!
  • Захотілось мерзлого в Петрівку!
  • Захоче - на гору доскоче, а не схоче - з гори не скоче.
  • Зачепилася за пень - простояла цілий день.
  • Збирається, як свекор до пелюшок.
  • Збреше і оком не зморгне.
  • Звабиш калачем - не одженеш і бичем.
  • Звання козацьке, а життя собацьке.
  • Звивається, як пес у сливах.
  • Звідки прийшло, туди й пішло.
  • Згадала стара, як молодою була.
  • Згайнуєш на жнивах хвилину - втратиш не одну зернину.
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • Здібний кішці хвоста зав’язати.
  • Здібний, як віл до карети.
  • Здобудеш освіту - побачиш більше світу.
  • Здоров’я - всьому голова.
  • Здоров’я входить золотниками, а виходить пудами.
  • Здоров’я маємо - не дбаємо, а стративши - плачем.
  • Здоровий хворого не розуміє.
  • Здоровий, як циганова коняка: день біжить, а три лежить.
  • Здоровому все здорово.
  • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
  • Зерно до зерна - та й мірка повна.
  • Зима багата снігами, а осінь - снопами.
  • Зима без снігу - літо без хліба.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
  • Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зима спита, де літом був.
  • Зимне тепло - як мачушине добро.
  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.
  • Зимове сонце - як вдовине серце.
  • Зимове сонце, як мачушине серце: світить, а не гріє.
  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зимою сонце крізь плач сміється.
  • Зимою сонце світить, та не гріє.
  • Злазять, як мухи після морозу.
  • Зле - не гнися, добре - не пнися.
  • Зле, як зінське щеня.
  • Злості повні кості.
  • Знає кума - знає півсела.
  • Знає, на чім світ стоїть!
  • Знає, як старий.
  • Знається, як циган на вівцях: яка сива, така сита.
  • Знайте нас: ми кислиці, з нас-то квас!
  • Знайшов - не скач, згубив - не плач.
  • Знайшов сокирку під лавкою.
  • Знала кобила, нащо воза побила - щоб новий був!
  • Знання робить життя красним.
  • Знехотя з’їв вовк порося.
  • Зовиця, як синиця,- усе хвостом вертить.
  • Зозуля житнім колосом удавилася.
  • Золото без розуму - болото.
  • З-під ринви та на дощ.
  • Зріє виноградина не для тебе, дядино!
  • Зробив - на собаку мале, на кішку - велике.
  • Зробив з дуба шпичку.
  • Зробив з лемеша пшик.
  • Зробили спішно, та коли б воно не вийшло смішно.
  • Зробиш, та в свинячий голос.
  • Зроду-віку козак не був і не буде катом!
  • І в лиху годину не кидай дружину!
  • І в ложці не впіймаєш.
  • І в ступі не влучиш.
  • І від солодких слів буває гірко.
  • І з сивою бородою не все розум приходить!
  • І за доброї години чекай лихої днини.
  • І за рідного батька правду кажи!
  • І за холодну воду не береться.
  • І злодія не було, а батька вкрадено.
  • І знову за рибу гроші.
  • І з-під стоячого підошву випоре.
  • І каші не хочу, і по воду не піду.
  • І коваль, і швець, і кравець, і на дуді грець.
  • І кума сором, і хліба жаль.
  • І нести важко, і викинути шкода.
  • І півень на своєму смітті гордий.
  • І риби наловить, і ніг не замочить.
  • І сам не гам, і другому не дам!
  • І свиня літала б - та неба не бачить.
  • І сила перед розумом никне!
  • І сова хвалить свої діти.
  • І соловейко не співає, коли їсти не має.
  • І так і сяк, а все не так.
  • І тяжко нести, й шкода кинути.
  • І у сироти на подвір’ї сонце засвітить!
  • І хліб пекти, й по телята йти, коли б мені, господи, Василя знайти.
  • І хороша, і вродлива, тільки шкода, що сварлива.
  • І шити, й варити, і завтра Великдень!
  • Іван плахту носить, а Настя булаву.
  • Іде роззява прямо голоблею в рот!
  • Ідеш на день - бери хліба на три дні.
  • Із щастя та горя скувалася доля.
  • Інший торочить, як дратвою строчить.
  • Ішов, ішов дорогою - та і в яму впав, любив, любив хорошую - та й плюгаву взяв.
  • Іще той ся не вродив, щоби йому догодив.
  • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
  • Їж борщ з грибами і держи язик за зубами.
  • Їж з голоду, а люби змолоду.
  • Їж, Мартине, мати ще підкине.
  • Йде, як на заріз.
  • Йдучи по чужу голову, і свою неси.
  • Його й кури загребуть.
  • Його мати моїй матері двоюрідна Параска.
  • Йому брехати, як собаці мух хапати.
  • Йому і чорт не брат.
  • Йому пальця в рот не клади.
  • Йому як з гуски вода.
  • Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
  • Казав мак: що ти за жито, що рік не вродило, та й голоду наробило? А я не родив сім літ, а голоду ніт.
  • Казав Наум: візьми на ум!
  • Казав овес: сій мене в болото - буду я золото.
  • Казав ячмінь: кинь мене в грязь, то будеш князь.
  • Казала дівка: "Семене, не притуляйся до мене!" А сама тільки того й хоче!
  • Казала Настя, як удасться.
  • Калина хвалилась, що з медом солодка.
  • Катерина та Дем’ян посварились за бур’ян.
  • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
  • Кинь ячмінь в болото - вбере тебе в золото.
  • Кібчик птичка невеличка, та пазурі гострі.
  • Кінець діло хвалить.
  • Кінь на чотирьох і то спотикається.
  • Кішку б’ють, а невістку докоряють.
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Кобила з вовком мирилась, та додому не вернулась.
  • Коваль клепле, доки тепле.
  • Кого болять кості, той не думає в гості.
  • Кого кохає, за тим і зітхає.
  • Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
  • Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.
  • Кого почитають, того й величають.
  • Кожна голова має свій розум.
  • Кожна жаба своє болото хвалить.
  • Кожна лисиця свій хвостик хвалить.
  • Кожна пригода - до мудрості дорога.
  • Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
  • Кожна птиця знайде свого Гриця.
  • Кожний кулик своє болото хвалить.
  • Кожній свашці по ковбасці.
  • Кожному овочеві свій час.
  • Кожух лежить, а дурень дрижить.
  • Козак з біди не заплаче.
  • Козак з бідою, як риба з водою.
  • Козак з Дону - козак зроду.
  • Козак не боїться ні тучі, ні грому.
  • Козак оженився, наче упився.
  • Козак у дорозі, а надія в Бозі.
  • Козак хороший, та нема грошей.
  • Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.
  • Козакові воєвода - велика невгода.
  • Козаку краще проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
  • Козацькому роду нема переводу.
  • Коли б свині крила, вона б і небо зрила.
  • Коли б той розум наперед, що потім.
  • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
  • Коли дитини не навчиш у пелюшках, то не навчиш у подушках.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли золото випливає, правда потопає.
  • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
  • Коли квітень з водою, то травень з травою.
  • Коли любиш - люби дуже, а не любиш - не жартуй же!
  • Коли любиш - так женись, а не любиш - відступись!
  • Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаєшся.
  • Коли не коваль, то і кліщів не погань.
  • Коли не пиріг, то й не пирожися, коли не тямиш, то й не берися!
  • Коли не тямиш, то й не берися.
  • Коли п’яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Коли став робить, то байдики не бить.
  • Коли страшиш - сам не бійся.
  • Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
  • Коли тихо - не буде лиха.
  • Коли убогому жениться, то й ніч мала.
  • Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
  • Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо.
  • Колос повний гнеться до землі, а пустий догори стирчить.
  • Командує, як свиня мішком.
  • Кому - як мара, йому - як зоря.
  • Кому біда докучить, то і розуму научить.
  • Кому влітку холод, тому взимку голод.
  • Кому добре, той співає, кому зле, той плаче.
  • Кому калач пікся, а кому довівся!
  • Кому щастя, той на киї випливе.
  • Кому, кому, а куцому - зась!
  • Комусь ніяково, а йому однаково!
  • Коня керують уздами, а чоловіка - словами.
  • Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.
  • Корова в дворі - харч на столі.
  • Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
  • Косо, криво, аби живо.
  • Кохання не запобіжиш зарання.
  • Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло.
  • Краса до вінця, а розум до кінця.
  • Краса, як майова роса.
  • Красне слово - золотий ключ.
  • Краснеє личко - серцю непокій.
  • Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
  • Краще горобець у жмені, як журавель у небі.
  • Краще догана мудрого, як похвала дурня.
  • Краще женись, а на чужу жінку не дивись.
  • Краще жінка сварлива, ніж дурна.
  • Краще з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.
  • Краще з розумним загубити, як з дурнем найти.
  • Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
  • Краще їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
  • Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
  • Краще кривду перетерпіти, як кривду чинити.
  • Краще людям робить, ніж мачусі годить!
  • Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
  • Краще на п’ять хвилин раніше, ніж на хвилину пізніше.
  • Краще нині горобець, як узавтра голубець.
  • Краще переконувати словами, як кулаками.
  • Краще погана дорога, ніж поганий супутник.
  • Краще погано їхати, ніж добре йти.
  • Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти.
  • Краще раз побачити, як тричі почути.
  • Краще своє латане, ніж чуже хапане.
  • Краще сім раз горіти, аніж один раз овдовіти.
  • Кричала ворона, як вгору летіла, а як вниз, то й опустила крила.
  • Кров - не водиця, проливати не годиться.
  • Кров не вода, а серце не камінь.
  • Крутить, як циган сонцем.
  • Крутиться, як муха в окропі.
  • Куди вітрець, туди й розумець.
  • Куди голка - туди й нитка, куди чоловік - туди й жінка.
  • Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.
  • Куди не кинь - клин!
  • Куди орли літають, туди сороки не пускають.
  • Куди серце летить, туди й око глядить.
  • Куди ти вбрався на стіл з постолами!
  • Кудкудак за п’ятак, кукуріку за копійку.
  • Куй залізо, поки гаряче.
  • Кулик невелик, а все-таки птиця.
  • Купив хрону до лимону.
  • Курям на сміх.
  • Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова - ворогів.
  • Ладом усе можна.
  • Ласий, як кіт на ковбаси.
  • Ластівка день починає, а соловей кінчає.
  • Ластівки низько літають - дощ обіцяють.
  • Ледача шкапа скрізь припинки має.
  • Ледачий, хоч по смерть посилай.
  • Ледаще на віник та на смітник годяще.
  • Ледве від сімох відгавкалась.
  • Лежачий зайця не піймає.
  • Лежачий камінь мохом обростає.
  • Лежачий плуг скоро поржавіє, ледача людина скоро постаріє.
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Лисом підшитий, псом підбитий.
  • Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.
  • Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи - ледащо, а їсти нема що.
  • Лихий доброго псує.
  • Лихо вовкові - зачинили його між вівці!
  • Личко дівку віддає.
  • Лізе, як оса в очі.
  • Лінивий двічі робить, а скупий два рази платить.
  • Лінивий у своїй хаті змокне.
  • Лінивий ученик плачучи до школи йде.
  • Лінивому все ніколи.
  • Ліпше без вечері лягати, та без боргів уставати.
  • Ліпше своє мале, ніж чуже велике.
  • Ліпший розум, як готові гроші.
  • Літній день за зимовий тиждень.
  • Літо дає коріння, осінь - насіння.
  • Літо збирає, а зима з’їдає.
  • Літо на зиму робить.
  • Літом і баба сердита на піч.
  • Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
  • Літом пролежиш, а зимою з сумою побіжиш.
  • Літом сякий-такий бурянець - як хліба буханець.
  • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
  • Ложкою моря не вичерпаєш.
  • Лучив ворону, попав у корову.
  • Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.
  • Любить, як вовк порося.
  • Любить, як собака палицю.
  • Любиш - люби, а не любиш - не води.
  • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
  • Люблю свою любку, як голуб голубку!
  • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
  • Любо й неньці, як дитина в честі.
  • Любов - не пожежа, займеться - не згасиш.
  • Любов сильніше смерті.
  • Любов, як перстень, не має кінця.
  • Любується сам собою, як чорт писанкою.
  • Людей питай, а свій розум май!
  • Лютневий сніг весною пахне.
  • Лякає мишка кицьку, а сама з нори не вилазить.
  • Лякана ворона і куща боїться.
  • Лясь батогом по воді: чи смуг не знати?
  • М’які слова і камінь крушать.
  • М’яко стеле, та твердо спати.
  • Мабуть, з лівої ноги встав.
  • Маєш голову, май же і розум.
  • Май холодний - рік хлібородний.
  • Майська роса коням краще вівса.
  • Майська роса краща вівса.
  • Мала дитина - не виспишся, більша дитина - не наїсися, велика дитина - не уберешся.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • Малі діти - малий клопіт, великі діти - великий клопіт.
  • Малі діточки - що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
  • Мани собаку, маючи кияку.
  • Марець хватає за палець.
  • Масти Федя медом, а Федь усе Федем!
  • Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоро розтане.
  • Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
  • Матері ні купити, ні заслужити.
  • Матері своїх дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого.
  • Мати б’є, то не болить, а мачуха, як подивиться, то й на душі холоне.
  • Мати голівку миє - приглажує, а мачуха миє - прискубує.
  • Мати дітей пушить, а мачуха сушить.
  • Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
  • Мати рідна б’є - так гладить, а мачуха і гладить - так б’є.
  • Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш льолю купи, хочеш - голий ходи.
  • Мачушине добро, як зимне тепло.
  • Меле язиком, як пес хвостом.
  • Меле, як з гарячки.
  • Мене мати цілий вік дурила: Казала *битиму*, та й не била.
  • Мені аби місяць світив, а зорі як хочуть.
  • Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина - мені жінку родила.
  • Менше вкусиш, швидше ковтнеш.
  • Мерзлякуватому й на печі холодно.
  • Мертвого лева і заєць скубне.
  • Ми думали, що то сито, а то - обичайка. Ми думали, що то хлопець, а то - величайка.
  • Ми з тобою - як риба з водою: я на лід, а ти під спід.
  • Ми родичі: ваші собаки їли, а наші на ваших через тин гавкали.
  • Минулася котові масниця.
  • Місяць - козаче сонце.
  • Місяць лютий гостро кутий.
  • Місяць лютий спитає, чи взутий.
  • Міцний, як з клоччя батіг.
  • Млин меле - мука буде: язик меле - біда буде.
  • Мовивши слово, треба бути йому паном.
  • Мовчанка гнів гасить.
  • Мовчи, глуха, менше гріха.
  • Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
  • Моє діло мірошницьке: запустив та й мовчи.
  • Моє діло півняче: проспівав, а там хоч і не розвидняйсь.
  • Моє діло теляче: наївся і в хлів.
  • Моє щастя таке, як тої курки, що качата водить.
  • Мокрий, як хлющ.
  • Молов батько невіяне, пекла мати несіяне.
  • Молоде на всі сторони гнеться.
  • Молоде орля, та вище старого літає!
  • Молодець проти овець, а проти молодця сам як вівця.
  • Мороз - не свій брат.
  • Моя хата скраю, нічого не знаю!
  • Мудра голова не дбає на лихі слова.
  • Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
  • Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
  • Мудрій голові досить два слова!
  • Музика без’язика, а людей збирає.
  • Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
  • На батозі далеко не поїдеш.
  • На батька надійся, а сам не поганься.
  • На вітер надіється - без мелива бути.
  • На гарячку слаба, а без пам’яті хліб їм.
  • На годину спізнився - за рік не доженеш.
  • На голові блистить, а в голові свистить.
  • На городі бузина, а в Києві дядько.
  • На гривеник покупки, а на карбованець крику.
  • На гріш амуніції, на десять амбіції.
  • На двох весіллях зразу не танцюють.
  • На дерево дивись, як родить, а на людину, як робить.
  • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
  • На єдні граблі двічі не ступають.
  • На жито орали, а й гречки не мали.
  • На житті, як на довгій ниві.
  • На зло мамці хай ніс відмерзне.
  • На зло моїй жінці нехай мене б’ють.
  • На козаку й рогожа пригожа.
  • На коні їде, а коня шукає.
  • На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко.
  • На ласкаве слово не кидайся, а за грубе не гнівайся.
  • На любов і смак товариш не всяк.
  • На людей складайся, розуму ж тримайся.
  • На людях Ілля, а дома свиня.
  • На мед люди мух ловлять.
  • На мені покатається, як на їжаку.
  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
  • На охочого робочого все найдеться діло.
  • На печі гаряче, а на лавці тісно, на лежанці пече, а на полу смішно.
  • На Поділлю хліб по кіллю, а ковбасами хлів городять.
  • На похиле дерево й кози скачуть.
  • На роботі умліває, а біля миски упріває.
  • На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
  • На сирітський жаль ніхто не вважає.
  • На словах, як на цимбалах.
  • На смілого собака гавкає, а боягуза кусає.
  • На сонці тепло, а біля матері добре.
  • На те й голова, щоб у ній розум був.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • На те щука в морі, щоб карась не дрімав.
  • На тобі гріш, купи рака, звари юшку та з’їж, рака продай, а мені гроші віддай.
  • На тобі, Гаврило, що мені немило.
  • На тобі, небоже, що мені негоже.
  • На траву дивись удень, як обсохне роса, а на дівку в будень, як невбрана та боса.
  • На ходу підметки рве.
  • На цьому далеко не поїдеш - де сядеш, там і злізеш!
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.
  • На чужий труд ласий не будь.
  • На чужій ниві все ліпша пшениця.
  • На чужому коні не наїздишся, у чужому доброму не нахвастаєшся.
  • На язиці медок, а на думці льодок.
  • На, бісе, груш, та мене не руш!
  • Набрав, як борщу на шило.
  • Навіщо й покришка, коли горщик пустий.
  • Навіщо робити сьогодні те що можливо доробити завтра.
  • Навпростець тільки ворони літають.
  • Навчай інших - і сам навчишся.
  • Нагинай гілляку, доки молода.
  • Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни, та всі неповні.
  • Наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші.
  • Надувся, мов сич.
  • Надувся, як півтора нещастя.
  • Надувся, як сич на мороз.
  • Надувся, як тісто в кориті.
  • Нажите махом - піде прахом.
  • Наївся, аж лоб твердий.
  • Наївся, як кіт качалки.
  • Найбільше багатство - здоров’я.
  • Найдорожча пісня - з якою мати колисала.
  • Найлучча спілка - чоловік і жінка!
  • Найміть мене обідати.
  • Найшла коса на камінь: коса не втне, камінь не подасться!
  • Накрив, як мокрим рядном.
  • Налякав міх, то й торбини страшно.
  • Налякали їжака голою дупою!
  • Напав нежить, ніде й шматок хліба не влежить.
  • Напасть і на гладкій дорозі здибле.
  • Наперед не виривайся, а ззаду не лишайся.
  • Нарядилась, як пава, а кричить, як ґава.
  • Нате і мій глек на капусту, щоб і я була Химка.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Наука не веде до бука.
  • Наука не пиво: в рот не віллєш!
  • Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
  • Наша казка гарна, нова, починаймо ЇЇ знову.
  • Наша невістка, що не дай, то тріска.
  • Нашій мамці гарно й в дранці.
  • Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
  • Нащо нам музики, коли в нас довгі язики.
  • Нащо пугачеві дзеркало, коли він і так знає, що гарний.
  • Не б’є, не лає, та ні про що й не дбає.
  • Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
  • Не бачила оком, то не бреши язиком.
  • Не бери важкого в руки, а дурного у голову.
  • Не бери, де не поклав.
  • Не бий дубцем, а карай слівцем.
  • Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
  • Не бійся, та стережися.
  • Не борода робить чоловіка мудрим.
  • Не буде Галя - буде другая.
  • Не будь тим, що ворота підкидає.
  • Не будь тим, що лізе в тин.
  • Не будь тим, що моркву риє.
  • Не будь тією людиною, що догори щетиною!
  • Не в тім сила, що кобила сива, а як вона везе.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не варт і на віхоть.
  • Не варт і печеної цибулі.
  • Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.
  • Не вдержавшись за гриву, за хвіст не вдержишся.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не випхано, так виведено.
  • Не витріщиш очі - витріщиш калитку.
  • Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
  • Не вродив мак - перебудемо й так.
  • Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі чимало.
  • Не все перескакуй, інде й перелізь.
  • Не все те золото, що блищить.
  • Не все те переймай, що на воді пливе.
  • Не все те правда, що на весіллі співають.
  • Не втаїться кохання, як у мішку шило.
  • Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.
  • Не гріє мене кожух, лиш слово гріє й тішить.
  • Не давайся під ноги!
  • Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
  • Не дивись високо - запорошиш око!
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не діли шкуру невбитого ведмедя.
  • Не для Гриця паляниця!
  • Не для пса ковбаса!
  • Не для шапки голова.
  • Не до тебе п’ють - не кажи "здоров!".
  • Не довіряй вовку череду.
  • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
  • Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
  • Не дурний крук, щоб впустив з рук.
  • Не жалій вухналя, бо й підкову згубиш.
  • Не журись, та за діло берись.
  • Не з багатством жити, а з людиною!
  • Не з доброї муки зліплений.
  • Не з кожного цвіточка ягідочка!
  • Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
  • Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка.
  • Не збирай синові худоби - збери йому розум.
  • Не звання дає знання, а навпаки.
  • Не здужає третього хліба з’їсти.
  • Не земля родить, а руки.
  • Не зітхай важко, не віддамо далеко, - хоч і за курицю, та на свою вулицю.
  • Не знаючи броду - не лізь у воду.
  • Не кажи - не вмію, а кажи - навчусь!
  • Не кажи гоп, доки не перескочиш.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не квапся проти невода рибу ловить.
  • Не кивай на сусіда, коли сам спиш до обіда.
  • Не кидай живого, не шукай мертвого.
  • Не кидай слова на вітер.
  • Не кидай словами, як пес хвостом.
  • Не клади в рот руки без рукавиці, бо відкусить.
  • Не кожна ж Ганна й гарна!
  • Не копай другому ями, бо й сам упадеш.
  • Не краса красить, а розум.
  • Не криви писка коло чужої миски.
  • Не купуй кота в мішку!
  • Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
  • Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
  • Не літай, вороно, у чужі хороми.
  • Не мав лиха, так оженився.
  • Не мала баба клопоту, то купила порося.
  • Не микайся, Грицю, на дурницю, бо дурниця боком вилізе.
  • Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
  • Не міряй всіх на свій аршин.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти.
  • Не може по конях, то по голоблях.
  • Не можна в двері - я в кватирку.
  • Не можу стояти доки інші працюють, піду полежу.
  • Не на брехні світ стоїть.
  • Не на користь читать, коли тільки вершки хапать.
  • Не навчив батько - не навчить і дядько.
  • Не навчишся плавать, поки в вуха води не набереш.
  • Не нагнувшись, гриба не знайдеш.
  • Не насушиш насіння - посушиш голову.
  • Не наше діло - попове, не нашого попа - чужого.
  • Не нашого пера пташка у Івашка.
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не один пес Гривко.
  • Не перо пише, а розум.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Не питай старого, а питай бувалого.
  • Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
  • Не плач, небого, що йдеш за нього, - нехай плаче він, що бере біду в дім.
  • Не плюй в криницю, знадобиться води напитися.
  • Не побігаєш - не пообідаєш.
  • Не поговоривши з головою, не бери руками.
  • Не позичай, бо злий обичай: як віддає, то ще й лає.
  • Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
  • Не потрібен і клад, коли у чоловіка з жінкою лад.
  • Не почавши - не кінчиш.
  • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
  • Не роби з писка халяву.
  • Не роби комусь, що собі не мило.
  • Не родись багатий та вродливий, а родись при долі і щасливий.
  • Не родись багатий, а родись щасливий.
  • Не родися красна, а родися щасна.
  • Не розбивши крашанки, не спечеш яєчні.
  • Не розхитуй човна, бо вивернешся.
  • Не руш нічого і не бійся нікого.
  • Не свисти, а то в твоєї жінки буде дурний чоловік.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не святі горшки ліплять.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
  • Не спитавши броду, не лізь у воду.
  • Не стало тієї курочки, що несла золоті яєчка.
  • Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
  • Не так лінь, як неохота.
  • Не так тії пани, як підпанки.
  • Не так то він діє, як тим словом сіє.
  • Не так шкода, як невигода.
  • Не такий страшний чорт, як його малюють.
  • Не те гріх, що в рот, а те, що з рота.
  • Не то сирота, що роду нема, а то сирота, що долі не має.
  • Не того вина, кого дома нема.
  • Не тоді коня сідлати, як треба сідати.
  • Не тоді спати, як товариш шапки шукає.
  • Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
  • Не той ворог, що перед тобою, а той, що за спиною.
  • Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.
  • Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
  • Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
  • Не той молодець, що за водою пливе, а той що проти води.
  • Не той молодець, що починає, а той, що кінчає.
  • Не той сніг, що мете, а той, що зверху йде.
  • Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.
  • Не трать ходу до поганого роду.
  • Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.
  • Не тямить голова, що язик лепече.
  • Не увіриш, доки не зміриш.
  • Не усе ж то козак, що списа має.
  • Не учися розуму до старості, але до смерті.
  • Не хапайся поперед батька в пекло.
  • Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
  • Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, - не твоя дівчина!
  • Не хоче, як кобила вівса.
  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться.
  • Не хочу в ворота, розбирайте тин!
  • Не шелести, як віник по хаті.
  • Не штука - наука, а штука - розум.
  • Не шукай красоти, а шукай доброти.
  • Не шукай у других правди, як в тебе її нема.
  • Не ясла до коней ходять, а коні до ясел.
  • Невесело в світі жити, як нема кого любити.
  • Невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці.
  • Невісток багато, а хата не метена.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Недогода бабиній дівці!
  • Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка - переб’є.
  • Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
  • Незчувся, коли й постарівся.
  • Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!
  • Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
  • Нема гіршого ворога, як дурний розум.
  • Нема краще понад мене та понад попову свиню.
  • Нема снігу - нема й сліду.
  • Нема тих яток, що продають рідних маток.
  • Нема того краму, щоб купити маму.
  • Нема у світі цвіту цвітішого над маківочки, нема ж і роду ріднішого над матіночки.
  • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
  • Ненагріте залізо не зігнеш.
  • Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
  • Нехай - поганий чоловік.
  • Нехай буде гречка, аби не суперечка.
  • Нехай книш, аби не паляниця.
  • Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!
  • Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
  • Нехай тобі абищо!
  • Ні бе, ні ме, ні кукуріку.
  • Ні богу свічка, ні чорту кочерга!
  • Ні в поле не бери, ні вдома не лиши.
  • Ні в тин, ні в ворота.
  • Ні врізать, ні доточить.
  • Ні грач, ні помагач.
  • Ні до ладу, ні до прикладу.
  • Ні до ліса, ні до біса.
  • Ні з губи мови, ні з носа вітру.
  • Ні купити, ні заслужити.
  • Ні пава, ні ґава.
  • Ні попові, ні наймитові.
  • Ні пришити, ні приліпити.
  • Ні риба, ні м’ясо - і в раки не годиться.
  • Ні риба, ні м’ясо, а щось наче гриб!
  • Ні сіло, ні впало, давай, бабо, сало.
  • Ні стиду, ні совісті.
  • Ні сюди Микита, ні туди Микита.
  • Ні швець, ні жнець, ні на дуду грець.
  • Ні, дяче, не буде іначе!
  • Ніде правди діти.
  • Ніхто не баче, як сирота плаче, а як заскаче, то всяк баче.
  • Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.
  • Ніхто не знає, лише дід та баба, та й ціла громада.
  • Нова хатка - нова гадка.
  • Носиться, як баба зі ступою.
  • Носиться, як дурень з писаною торбою.
  • Ну й пара! Чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.
  • Ну й тиха: постав на воротях і гони череду - не піде.
  • Нужда у вікно, а любов у двері.
  • Обідала не обідала, аби рід одвідала.
  • Обіцянка - цяцянка, а дурневі радість.
  • Обмова - полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.
  • Обрид, як собаці редька.
  • Оглядівся, як наївся!
  • Од господаря повинно пахнути вітром, а од господині димом.
  • Од напасті не пропасти.
  • Од свинячого полку не буде толку.
  • Одвага або мед п’є, або сльози ллє.
  • Один до ліса, другий до біса.
  • Один розум добре, а два ще краще!
  • Один син - не син, два сини – півсина, три сини - ото тільки син!
  • Одказлива дівка до сивих волос додівує.
  • Одна брова варта вола, другій брові й ціни нема.
  • Одна збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму перебрехала.
  • Одна мати вірна порада.
  • Одна мати родить, та не один розум дає.
  • Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
  • Одне "зараз" краще трьох "потім".
  • Одне літо ліпше, ніж сто зим.
  • Одрізаного не приставиш.
  • Ожени його, він сам пропаде.
  • Оженивсь - перемісивсь.
  • Оженився, як на льоду обломився.
  • Ой піч моя, піч! Коли б я на тобі, а ти на коні – славний би козак був з мене.
  • Ой, гвалт! Сама в хаті - не дам ради кошеняті!
  • Око бачить далеко, а розум ще далі.
  • Опарився, як муха на окропі.
  • Опеньки з’явилися - літо скінчилося.
  • Опустив вуха, як лопух на дощ.
  • Орел не ловить мух.
  • Орудує язиком, як циган пужалном.
  • Осіння муха боляче кусає.
  • Осінь - наша мати, і жебрака нагодує.
  • Осінь збирає, а весна з’їдає.
  • Осінь на рябому коні їздить.
  • Осінь усьому рахунок веде.
  • Осла взнаєш по вухах, а дурня - по балачках.
  • Ось де шапка, он де двері!
  • От вам і Лука: рукавиці за пазухою, а він їх шука.
  • От тобі хомут і дуга - тобі я більше не слуга.
  • От що вийшло: ні тарантас, ні дишло.
  • От Юхим - і із води вийде сухим!
  • Отак він діло в руки бере, як свекор пелюшки пере.
  • Отак: той у ріпу, той - у мак.
  • Отець умре - то півсироти дитина, а мати - то вже цілая сиротина.
  • Ото була б вигода, щоб уночі була погода, а в робочий день падав дощ цілий день.
  • Ото велике "цабе".
  • Ото й горе, що риба в морі.
  • Ото ткач: нитка рветься, а він в плач.
  • Ото, мама, хвалять нас: чи ви мене, чи я вас.
  • Охляв, як щеня в дощ.
  • Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
  • Оце вшив - два чоботи на одну ногу.
  • Оце їсть! Аж поза вухами лящить.
  • Оці ще з’їм, та після ще сім, та ще полежу, та ще стільки змережу, подивлюсь на сволок, та ще сорок, а як не полегшає - значить, пороблено.
  • Очам страшно, а руки зроблять.
  • Очима світить, а боком душу тягне.
  • П’ять день не робимо, а два відпочиваємо.
  • Паляниця - хлібові сестриця.
  • Пам’ятаю, як нині, що торік десятий понеділок був у п’ятницю.
  • Панське кохання - гірке горювання.
  • Парочка - Мартин та Одарочка!
  • Парубок жениться - любу бере, вдовець жениться - хто за нього йде.
  • Перевівся на руді миші.
  • Перевівся на циганський пшик.
  • Перевівся нінащо.
  • Перед розумом і сила поступається.
  • Переливає з пустого в порожнє.
  • Перемагай труднощі розумом, а небезпеку - досвідом!
  • Перемелеться лихо - добро буде.
  • Перш ти мене підвези, а потім я на тобі поїду.
  • Перше погадай, потім повідай.
  • Перше чим одружитись, треба роздивитись.
  • Пес бреше на сонце, а сонце світить у віконце.
  • Пес бреше, бо співати не вміє.
  • Пес на сіні лежить - сам не їсть і другому не дає.
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Пий пиво - та не лий, люби жінку - та не бий!
  • Пий сама, мила, коли таке заварила!
  • Пильнуй свого носа, а не чужого проса.
  • Писав писака, що не розбере й собака.
  • Писать - не язиком чесать.
  • Письменний бачить поночі більше, як неписьменний вдень.
  • Пишається, мов кошеня в попелі.
  • Пищить снігур - скоро зима буде.
  • Під дощ хати не криють, а коли ясно - і сама не тече.
  • Під лежачий камінь і вода не тече.
  • Під носом косовиця, а в голові ще й на зяб не орано.
  • Під попелом і жару не знати.
  • Підіймайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести.
  • Підлеслива людина - гадюка під квітками.
  • Пізня весна не обдурить.
  • Піч тучить, а дорога учить.
  • Пішла Настя в поле жати та й забула серп узяти.
  • Пішли наші вгору - по два на шибеницю!
  • Пішов без підошов.
  • Пішов на комара з дрючком, а на вовка з швайкою.
  • Пішов по шерсть, а вернувся стрижений.
  • Пішого сокола і ворони клюють.
  • Плаває, як вареник у маслі.
  • Плаває, як пампух в олії.
  • Плаче жовтень холодними сльозами.
  • Плачте, очі, хоч довіку по доброму чоловіку!
  • Плете, що слина до губи принесе.
  • Плив, плив, а при березі втопився.
  • Плохеньке порося і в Петрівку мерзне.
  • Плохий заєць і пенька боїться.
  • Плюснуло, луснуло та й нема.
  • Пнеться, як жаба до гусяти.
  • По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
  • По одежі зустрічають, по розуму проводжають.
  • По парі пізнати, чим серце кипить.
  • По роботі пізнати майстра.
  • По хаті ходить, а дверей не знайде.
  • Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
  • Побили Хому за Яремину вину.
  • Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.
  • Поважай старих, бо й сам старий будеш.
  • Повертається, як ведмідь за горобцями.
  • Повзком, де низько, тишком, де слизько.
  • Погана сітка - для риби не клітка.
  • Поганеньке ремество краще доброго злодійства.
  • Поганий дзигар одно показує, а друге б’є.
  • Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
  • Погано, хто боїться: лиха не мине, ще й натремтиться.
  • Поганому виду нема стиду.
  • Поганому животу й пироги вадять.
  • Погода - всім вигода, а сльота - усім гризота.
  • Подай палець, а за руку я й сам візьму!
  • Подивись на вид та й не питай про здоров’я.
  • Пожалів вовк кобилу - залишив хвіст та гриву.
  • Пожалієш личка, не поможе й мотузка!
  • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
  • Поживився, як пес макогоном.
  • Поживився, як Сірко паскою.
  • Поки діда, поти й хліба. Поки баби, поти й ради.
  • Поки зайця вб’ють, то вола з’їдять.
  • Поки маленькі - то й рідненькі, побільшали - погіршали, а оженилися - сказилися.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • Поки приберешся, то бояри й мед поп’ють.
  • Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда.
  • Поки розумний думає, то дурень уже робить.
  • Поки хвалько нахвалиться, будько набудеться.
  • Покіль будуть бариші, не стане в баби душі.
  • Покірну голову меч не січе.
  • Покора стіну пробиває.
  • Покрова землю листом покрива.
  • Полову їсть, а фасону не втрачає.
  • Полюби нас так, а з грішми - то в’язне й дяк.
  • Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
  • Помічник, як коневі заєць.
  • Поможе, як попова молитва.
  • Поможи, боже, і нашим, і вашим.
  • Поневолі баба клянеться, коли бреше.
  • Попав пальцем у небо, аж бомкнуло.
  • Попав, як курка в борщ.
  • Поперед охоти не лови зайця.
  • Попороби до поту, то й поїси в охоту.
  • Порожній колосок вище всіх стоїть.
  • Порожній млин і без вітру меле.
  • Порожній посуд здаля дзвенить.
  • Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
  • Посади свиню за стіл, вона й ратиці на стіл.
  • Посидь, Векло, ще не смеркло.
  • Посидь, сусідко, ще трохи видко.
  • Посидь, Уляно, бо ще рано.
  • Посієш вчасно, то і вродить рясно.
  • Посієш вчинок, виросте звичка.
  • Посій в пору, будеш мати зерна гору.
  • Послали дурного, а за ним другого!
  • Поспішився - оженився і в біду зразу ввалився!
  • Поспішили - людей насмішили.
  • Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
  • Потайного собаки гірш треба боятися.
  • Потрібний, як діра в мості.
  • Потрібно учиться - завжди пригодиться.
  • Потурай малому, то як виросте - буде тебе на старості бити.
  • Похвалити не вмію, погудити не смію.
  • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
  • Пошли дурня богу молиться - так він і лоб розіб’є.
  • Пошли дурня по раки, а він жаб наловить.
  • Правда - як олія, скрізь наверх спливає.
  • Правда в постолах, а кривда в чоботях.
  • Правда і в морі не втоне.
  • Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає.
  • Правда очі коле.
  • Правда розмислу не потребує.
  • Правда світліша за сонце.
  • Правда суду не боїться.
  • Правдою весь світ зійдеш, а неправдою ані до порога.
  • Правду не сховаєш.
  • Працює гірше теляти.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • При добрій годині - брати й побратими, а при лихій годині - нема й родини.
  • При нещасті і розумний подурнішає.
  • Прибрався, як піп на службу.
  • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
  • Прийде врем’ячко - достигає яблучко й само відпаде.
  • Прийде літо - все розмаїто, прийде зима - нічого нема.
  • Прийде тиждень вербовий, бери віз у дорогу дубовий.
  • Прийди, псе, вкуси мене.
  • Прийшла Покрова - сиди, чумак, дома.
  • Прийшов пізно - так завізно, прийшов рано - так не дано.
  • Прийшов по хвилі - вже й миски помили.
  • Прийшов Спас - держи рукавиці про запас.
  • Прилип, як шевська смола до чобота.
  • Прип’явся, як реп’ях до кожуха.
  • Пристав, як смола.
  • Присягалися сліпці, що своїми очима бачили.
  • Притулив, як сліпого до плоту.
  • Приший кобилі хвіст.
  • Про мене, Семене, хай усі коло мене, аби я зверху.
  • Проковтнути хочеться, а прожувати ліньки.
  • Проміняв бика на індика.
  • Пропав батіг - пропадай і пужално!
  • Пропав ні за цапову душу.
  • Пропав, як Сірко на ярмарку.
  • Простий, як свиня, а лукавий, як гадюка.
  • Прямий, як свинячий хвіст.
  • Пси виють, а місяць світить.
  • Пташка красна своїм пір’ям, а людина - своїм знанням.
  • Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові.
  • Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться.
  • Пусти осот в огород - огірків не буде.
  • Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
  • Раденький, що дурненький.
  • Раді люди літу, а бджоли цвіту.
  • Раз літо родить.
  • Раз на віку трапилося черв’яку залізти на моркву, та й каже: "Я вище всіх!".
  • Раз опечешся - другий остережешся.
  • Рана загоїться, зле слово - ніколи.
  • Ранні ластівки - щасливий рік.
  • Ранні пташки росу п’ють, а пізні - слізки ллють.
  • Ранній пар родить пшеничку, а пізній - метличку.
  • Ранній пізньому не кланяється.
  • Рання пташка дзьобик чистить, а пізня очиці жмурить.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Ремесло на плечах не висить і хліба не просить, а хліб дає.
  • Ремесло не коромисло, плечей не відтягне.
  • Риба у воді, а він до неї петрушку кришить.
  • Рід великий, а пообідать ніде.
  • Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
  • Рідна мати і б’є, та не болить, а свекруха словами б’є гірше, ніж кулаками.
  • Рідна мова - не полова: її за вітром не розвієш.
  • Рідня - серед дня, а як сонце сховається, то й не родичається.
  • Рідня до півдня, а як сонце зайде - і сам чорт не знайде!
  • Різні по вдачі - міцні на любов.
  • Роби до поту, а їж в охоту!
  • Роби на дворі - буде й в коморі.
  • Робить, як мокре горить.
  • Робить, як чорний віл.
  • Робиш добро - не кайся, робиш зло - зла й сподівайся.
  • Робота не вовк, в ліс не втече.
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Роботящі руки гори вернуть.
  • Розбалакались, як свиня з гускою.
  • Розбирається, як баран в аптеці.
  • Розбирається, як ведмідь на зорях.
  • Розбирається, як свиня в апельсинах.
  • Роздайся, море - жаба лізе!
  • Роздайся, море - тріска пливе!
  • Розжалобився, як вовк над поросям: від’їв ніжки та й плаче.
  • Розживемось, як у пастухи наймемось.
  • Розказав Мирон рябої кобили сон.
  • Розум - скарб людини.
  • Розум за гроші не купиш.
  • Розуміється, як теля на пирогах.
  • Розумна голова, та дурню попалась.
  • Розумна дитина в батьковій свитині.
  • Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
  • Розумна Парася на все здалася.
  • Розумний батько сина опитати не соромиться.
  • Розумний всякому дає лад.
  • Розумний не подивує, а дурний не побачить.
  • Розумний розсудить, а дурень осудить.
  • Розумний учить, дурень повчає.
  • Розумній голові досить дві слові.
  • Розумного на покуті саджають для честі, а дурня – для сміху.
  • Розумного пошли - одне слово скажи, дурня пошли – три скажи та й сам за ним піди.
  • Розумному натяк - дурневі кийок.
  • Розумну річ приємно й слухать.
  • Розуму не позичиш.
  • Розуму палата, та ключ від неї загублений.
  • Росла - весни не бачила, зросла - літечка не знала, прийшла осінь - сирітського серця не нагріла.
  • Росте, як на дріжджах.
  • Росте, як утя на воді.
  • Рости, сину, хоч дурний, аби великий.
  • Ружа червона, а й та блідне.
  • Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
  • Руки білі, а сумління чорне.
  • Сади дерево ззамолоду - на старість як знахідка.
  • Садок літом - як кожух зимою.
  • Садок улітку - як кожух узимку.
  • Сам лежить у калюжі, а кричить: "Не бризкай!".
  • Сам себе раз у рік любить.
  • Сама б собі за це їсти не дала.
  • Сама баба сметану злизала, а на кота сказала.
  • Свасі перша чарка й перша палка.
  • Сватає сім, а дівка буде не всім.
  • Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
  • Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
  • Свекор - не рідний батько!
  • Свекор і свекруха одного духа.
  • Свекруха - уїдлива муха.
  • Свині на городі одна честь: поліно.
  • Свиня полудня не знає.
  • Свинячі очі болота не бояться.
  • Свій розум май і людей питай.
  • Свій хоч не заплаче, то скривиться, хоч не скривиться, то не висміє.
  • Світ великий - було б здоров’я.
  • Світ не без добрих людей.
  • Своє з’їв і на моє зазіхає.
  • Своїх багато, а як прийдеться топиться, то ні за кого й ухопиться.
  • Своя хата - своя стріха, свій батечко - своя втіха!
  • Своя хата не ворог, - коли прийдеш, то прийме.
  • Святе та боже - на чорта похоже.
  • Святий звичай: не позичай. Позичаєш чуже, а віддавати своє прийдеться.
  • Се таке, що не уступить ні кінному, ні пішому.
  • Се ще вилами на воді писано, а граблями скороджено.
  • Сердите не буває сите.
  • Сердите, аж у роті чорно.
  • Сердиться, ніби йому пес ковбасу з’їв.
  • Сердиться, ніби я йому батька вкрав.
  • Серп узяла - хліб забула, так-то Настя вдома була.
  • Серце з перцем, а душа з часником.
  • Серце ні на що не вважає - свою волю має.
  • Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
  • Сидить, надувається, вперед п’ятами озувається.
  • Сидить, як чорт на грошах.
  • Сидить-надувається, три дні в чоботи взувається.
  • Сиділа дівка та й висиділа дідька.
  • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
  • Сила воляча, а розум курячий.
  • Сила розуму уступає!
  • Сила та розум - краса людини.
  • Силою не бути милою.
  • Силуваним конем не наїздишся.
  • Сильний ведмідь, а дуги не зігне.
  • Син дивиться в хату, а дочка кричить: "Пусти, тату!".
  • Син мій, а розум у нього свій.
  • Син, як син, та синиха лиха.
  • Синиця море запалила.
  • Синиця пищить - зиму віщить.
  • Сип борщ, клади кашу, подай пить.
  • Сип коневі мішком - не ходитимеш пішком!
  • Сирітська сльоза не капає дарма.
  • Сирого не їм, печеного не хочу, вареного не можу.
  • Сирота - як камінь на роздоріжжі.
  • Сироті докипить і в животі.
  • Сироті женитися - ніч маленька.
  • Сироті хоч з мосту та в воду.
  • Сиротою жити - сльози лити.
  • Сироту і вдовицю - то й тріски б’ють.
  • Сироту лають і б’ють, та плакать не дають.
  • Сів і прилип, як до смоляної лавки.
  • Сів, як на льоду.
  • Сів, як рак на мілкому.
  • Сій вчасно, вродить рясно.
  • Сій не пусто, то збереш густо.
  • Сій овес у кожусі, а жито - в брилі.
  • Сій хліб у годину - будеш їсти кожну днину.
  • Сім верст до небес, і все пішки.
  • Сім год мак не родив і голоду не було.
  • Сім дочок - свій таночок.
  • Сім дочок - свої вечорниці.
  • Сім літ минуло, як музика грала, а він ще й тепер скаче.
  • Сім п’ятниць на тиждень.
  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • Сім раз одмір, а раз одріж.
  • Сім синів годую, всім і щастя готую!
  • Сім ятерів - ні одної риби!
  • Сім’я міцна - горе плаче!
  • Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш.
  • Січ - мати, а Великий Луг - батько.
  • Січень не так січе, як у вуха пече.
  • Січень січе, ще й морозить, ґазда з лісу дрова возить.
  • Скажи, враже, як козак каже.
  • Сказав, як гвіздка забив.
  • Сказав, як одрізав.
  • Сказав, як сокирою одрубав.
  • Сказано: велика птиця - горобець!
  • Скільки вб’єш, стільки в’їдеш.
  • Скільки голів, стільки й умів!
  • Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
  • Скорий поспіх - людям посміх.
  • Скрипливе дерево довше росте.
  • Скрипуче колесо довго їздить.
  • Скупий складає, а щедрий споживає.
  • Скупий, аж синій.
  • Скупий, якби міг, то б два рази одно їв.
  • Скучає, як собака за києм.
  • Сліпе щеня і те до матері лізе.
  • Слічне - не вічне.
  • Слова - полова, а праця - диво.
  • Слова пристають, як горох до стінки.
  • Слово - вітер, письмо - грунт.
  • Слово - не горобець, вилетить - не спіймаєш.
  • Слово - не полова, язик - не помело.
  • Слово - не стріла, а глибше ранить.
  • Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.
  • Слово до ради, а руки - до звади.
  • Слово до слова - зложиться мова.
  • Слово може врятувати людину, слово може і вбити.
  • Слово старше, ніж гроші.
  • Словом як листом стеле, а ділом як голками коле.
  • Смачне, хоч на собак вилий.
  • Сметана на голові устоялась би - такий тихий.
  • Сміливий наскок - половина спасіння.
  • Сміливий, як жаба: з маху в воду.
  • Сміливість кріпості бере.
  • Сміливого чорти бояться і куля не бере.
  • Смілим одвага владіє.
  • Смілого й куля не бере.
  • Смілому море по коліна.
  • Смішки з чужої лемішки, своєї наколоти та й реготи.
  • Сміялася верша з сака, а сама така.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • Сніп з бородою, а козак з молодою.
  • Собака гавка, а мажі йдуть.
  • Собі на прибиль, другим на погибель.
  • Соловей співа, поки дітей нема.
  • Солом’яний парубок золоту дівку бере.
  • Сонце блищить, а мороз тріщить.
  • Сонце в мішок не зловиш.
  • Сонце гріє, сонце сяє, вся природа воскресає.
  • Сопе, як ковальський міх.
  • Сопілка - вівчареві втіха.
  • Сорока сороці, ворона вороні, грак гракові, дурень дерневі.
  • Спати до обід, то присниться і ведмідь.
  • Спекла Луця, що не їсть і цюця.
  • Спершу треба розсудити, а тоді робити.
  • Спиш, спиш, а спочити ніколи!
  • Співає, як муха в глечику.
  • Співай, дядьку, вона довга!
  • Спідтишка литки рве.
  • Справжнє щастя завжди попереду.
  • Справжній козак - вільна людина по волі Божій, а не царській чи панській.
  • Спритний, як ведмідь до горобців.
  • Став, як окунь проти води.
  • Стара не покине, молодих сам не хочу.
  • Старається, як мурашка.
  • Старий віл борозни не скривить.
  • Старий кінь борозни не псує, та й глибоко не оре.
  • Старість іде і хвороби веде.
  • Старого горобця на полові не обдуриш.
  • Старого лиса не виведеш з ліса.
  • Старого любить - тільки дні губить.
  • Старої любові й іржа не їсть.
  • Старому та слабому годи, як малому.
  • Степ та воля - козацька доля.
  • Стид хоч і не дим, а очі виїсть.
  • Стільки з його користі, як з чорта смальцю!
  • Стільки наговорив, що і в шапку не збереш.
  • Стільки правди, як у кози хвоста.
  • Стільки правди, як у шелягу срібла.
  • Стовкла воду в ступі!
  • Стоїть, як на ножах.
  • Стук-грюк, аби з рук.
  • Стукотить, гуркотить - комар з дуба летить!
  • Сумління - найкращий порадник.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
  • Схожий, як дві краплі води.
  • Схопився, як ошпарений.
  • Сьогоднішньої роботи на завтра не відкладай.
  • Сього-того по макітерці, та й годі з мене!
  • Сюди ник, туди ник - та й день невелик.
  • Сюди тень, туди тень - та й минув увесь день.
  • Та у нього на осиці кислиці, а на вербі груші ростуть.
  • Так до діла, як свиня штани наділа.
  • Так добре готує, що й собаки не їдять.
  • Так любить, як порох у оці.
  • Так м’яко спати, неначе теща постелила!
  • Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
  • Так просили, так просили та не пускали, а я таки вдерся!
  • Так тебе люблю, що як не ваджу, то вдень спати не можу!
  • Так тепло, як циганові під ятером.
  • Так холодно, що якби не вмів дрижати, то змерз би.
  • Так хочеш робити, як собака орати.
  • Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки ґвалтували.
  • Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
  • Така правда, як на вербі груші.
  • Така правда, як попівське чудо.
  • Така то правда, як пси траву їдять.
  • Така хороша, що не варт і гроша.
  • Така, що вскочить і вискочить.
  • Така-сяка напасть, а спати не дасть.
  • Таке говорить, що й собака з маслом не з’їсть.
  • Таке добре, що і жаби не їли б.
  • Такий бідний, як мак начетверо.
  • Такий мороз, аж зорі скачуть.
  • Такий родич, як чорт козі дядько.
  • Такий сторож з вовка при вівцях, як з кози при капусті.
  • Такий хліб удався - закалець на палець.
  • Такий, що із вареної крашанки курча висидить.
  • Такому й муха на заваді.
  • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
  • Танець не робота, а хто не вміє, то срамота.
  • Танцює, як цап на льоду.
  • Твоє не мелеться, то й мішка не підставляй.
  • Телят боїться, а воли краде.
  • Тепер так, а після як?
  • Теплий квітень, мокрий травень - буде в полі врожай.
  • Терен груш не родить.
  • Терендю-парандю, та ще й завтра прийду.
  • Терпи козаче, отаманом будеш.
  • Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.
  • Тещиного язика аршином не зміряєш.
  • Ти б, метелику, не дуже пишався, сам учора гусінню був!
  • Ти його борони від собак, а він тобі покаже кулак.
  • Ти його хрести, ти його святи, а воно в болото лізе.
  • Ти йому - "гарбузи", а він тобі - "луб’я"!
  • Ти йому - "стрижене", він тобі - "голене", їй кажеш "ячмінь", а вона каже "гречка".
  • Ти йому не вір, бо то звір: як не вкусить, то зляка.
  • Ти йому плюй межи очі, а він каже - дощ іде!
  • Ти йому по-свійськи, він тобі по-свинськи.
  • Ти йому про діло, а він тобі про козу білу.
  • Ти йому про образи, а він тобі про гарбузи.
  • Ти йому про Тараса, а він - півтораста.
  • Ти од його спиною, а воно до тебе рилом.
  • Тим рогом чешися, котрим дістанеш.
  • Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає.
  • Тихий-тихий, а в вухо влізе.
  • Тихо ходить, та густо місить.
  • Тихше їдеш - далі будеш.
  • Тихший води, нижчий трави.
  • Тиць, Гриць!
  • Тільки гав ловить та витрішки продає.
  • Тільки знає, що з миски та в рот.
  • Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота - ні.
  • Тільки що зірок з неба не зніма.
  • То головка: там два клало, а третій топтав.
  • То лиш курка від себе гребе.
  • То мукиці, то водиці, аж доки з горшка не вилізло, їж, Левку, хоч і глевко.
  • То не козак, що боїться собак.
  • То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • То снідаю, то обідаю - і погуляти ніколи!
  • То такий, що й каменя не дасть голову провалити.
  • Тобі так хочеться робити, як старому псові в завірюху брехати.
  • Тобою так запоможешся, як кулаком на воду обіпрешся.
  • Товчеться, як Марко по пеклу, а все без толку.
  • Того мені бажається, чого вдома не мається.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
  • Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
  • Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
  • Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
  • Тоді сироті неділя, як сорочка біла.
  • Той сам себе губить, хто чужу жінку любить.
  • Той у бороні, а той у стороні.
  • Тому горе, хто мілко оре.
  • Тонув - сокиру обіцяв, а витягли - топорища шкода.
  • Топчи правду в калюжу, а все чиста буде.
  • Торох - горох, вимолотили - квасоля!
  • Торохтить Солоха, як діжка з горохом.
  • Травень ліси одягає, літо в гості чекає.
  • Травнева роса краще вівса.
  • Трапилось раз на віку бобове зерно курці і тим удавилась.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • Треба йому ще сім літ свині пасти!
  • Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
  • Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  • Три дні ходні, а до обіду празник.
  • Три друга: батько, мати та вірна жінка.
  • Три пани, два отамани, а один підданий.
  • Тринди-ринди, з маком борщ.
  • Тютя з полив’яним носом.
  • Тяжко тому жить, хто не хоче робить.
  • У березні день з ніччю зустрічається.
  • У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • У вмілого руки не болять.
  • У вола язик довгий, та говорить не може.
  • У всякої Федорки свої одговорки.
  • У дитини заболить пальчик, а в мами - серце.
  • У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
  • У доброго коня верстви не довгі.
  • У дурного хазяїна і колесо з воза вкрадуть.
  • У зимовий холод кожний молод.
  • У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
  • У кого є ненька, у того й голівонька гладенька.
  • У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
  • У кого совісті нема - нема й сорому.
  • У кого чорний вусок, тому риби шматок, в кого сива борода, тому й юшки шкода.
  • У кожного рука к собі крива.
  • У короткого розуму язик довгий.
  • У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть.
  • У листопаді зима з осінню бореться.
  • У лінивого піч до спини пристала.
  • У лісі вовки виють, а на печі страшно.
  • У мачухи прямі очі, а дивиться косо.
  • У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та старий та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та батько та мати, та їхні три брати.
  • У нероби завжди неврожай.
  • У нього не розживешся і серед зими льоду.
  • У нього стільки правди, як у решеті води.
  • У Петрівку день - рік.
  • У семи няньок дитина без носа.
  • У сердитого й коліна гострі.
  • У Сірка очей позичив, та й байдуже!
  • У скупого все по обіді.
  • У страху очі великі.
  • У сусіда ума не позичиш.
  • У червні на полі густо, а надворі пусто.
  • Убогому мало чого бракує, а захланному - всього.
  • Убравсь, як чорт на утреню.
  • Удалося, як Солосі.
  • Удар забувається, а слово пам’ятається.
  • Узимку сонце крізь плач сміється.
  • Улита їде - колись-то буде.
  • Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Улітку один тиждень рік годує.
  • Умів украсти, умій і очима лупать!
  • Уміє піймати вовка за вухо.
  • Уміє так зробить, що і вовк ситий, і кози цілі.
  • Умієш дітей родить - умій же їх і вчить!
  • Умій сказати, умій і змовчати.
  • Унадився, як свиня в моркву.
  • Уночі тріщить, а вдень плющить.
  • Упав у гаразд, як муха в сметану.
  • Упав у гаразд, як слива в болото.
  • Уперся, як віл у нові ворота.
  • Уперся, як кілок в тин.
  • Уперся, як на пень заїхав.
  • Уперта коза вовку користь.
  • Упертий гірше свині.
  • Упертий, хоч черепком вухо ріж.
  • Упертий, як цап.
  • Усе теє пригодиться, що на полі коріниться.
  • Ускочив, як жаба в жар.
  • Усякому на старість розуму прибавиться.
  • Ухопив місяця зубами!
  • Учений іде, а неук слідом спотикається.
  • Учений шпак говорить всяк.
  • Учи дітей не страшкою, а ласкою.
  • Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
  • Учись - на старість буде як нахідка!
  • Учись змолоду - пригодиться на старість!
  • Хазяйське око товар живить.
  • Хай вам риба і озеро.
  • Хай тебе дощ намочить!
  • Хай тебе курка вбрикне!
  • Хай тобі грець!
  • Хата з дітьми - базар, а без них - кладовище.
  • Хату обдирає та сіни лагодить.
  • Хату руки держать.
  • Хвалений борщ надвір виливають.
  • Хвали мене, губонько, бо тя роздеру.
  • Хвалилася вівця, що в неї хвіст, як у жеребця, та ніхто тому не вірив.
  • Хвалилася сова своїми дітьми.
  • Хвальба сорочки не дасть.
  • Хвальби повні торби, а вони порожні.
  • Хвастала кобила, що з возом горшки побила.
  • Хвіст витягне - ніс угрузне, ніс витягне - хвіст угруз.
  • Химка - хазяйка, тільки лопати нема.
  • Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажає того, що й людська?
  • Хіба, що сіре, те й вовк?
  • Хліб на ноги ставить, хміль з ніг валить.
  • Хліб на хліб сіяти - ні молотити, ні віяти.
  • Хліб та вода - то козацька їда.
  • Хліб такий, що кіт за шкурку би сховався.
  • Хліб у дорозі не затяжить.
  • Хліб усьому голова.
  • Хліб-сіль їж, а правду ріж.
  • Ховається від роботи, як пес від мух.
  • Ховається, як кіт із салом.
  • Ходив рак сім років по воду, та й прийшов додому, та став через поріг перелазить, розлив та й каже: "Отак чорт скору роботу бере!".
  • Ходив три дні, та виходив злидні.
  • Ходить мовчки, кусає по-вовчи.
  • Ходить, як індик переяславський.
  • Ходить, як корова за телям.
  • Ходить, як муха до меду.
  • Ходить, як овечка, а буцькає, як баран.
  • Холодний, як лід.
  • Хома не без ума: не б’є жінки, та тещу.
  • Хороша, хоч води з лиця напийся.
  • Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
  • Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
  • Хороший, як Микитина свита навиворіт.
  • Хороший, як свиня в дощ.
  • Хотів минути пень, та й наїхав на колоду.
  • Хотів по поліну, та втяв по коліну.
  • Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
  • Хоч в лоб, хоч по лобові.
  • Хоч варила не варила, аби добре говорила.
  • Хоч вовк траву їж.
  • Хоч гавкай на нього - нічого не вдієш.
  • Хоч гірше, аби інше.
  • Хоч гол, так прав.
  • Хоч за вола, аби дома не була.
  • Хоч за старця, аби не остаться.
  • Хоч і по-свинськи, зате здорово!
  • Хоч і сова, аби з другого села!
  • Хоч і спина гола, аби своя воля.
  • Хоч кілка на голові теши, а він своє.
  • Хоч кобилу вовки з’їли, та голоблі цілі.
  • Хоч копійка у кафтані, та на сто рублів чвані.
  • Хоч куліш, та виделками.
  • Хоч мале, та вузлувате.
  • Хоч миску з пирогами, хоч дідька з рогами.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Хоч на воді, аби на сковороді.
  • Хоч на споді лежатиму, а в вічі плюватиму.
  • Хоч не з красою, аби з головою.
  • Хоч нема що з’їсти, аби було з ким сісти.
  • Хоч нічого не виходить, а ти, Марку, грай!
  • Хоч ох, та вдвох!
  • Хоч пироги пісні, так слова масні.
  • Хоч піду до їх, та не піду в двір! Хоч піду в двір, та не піду в хату! Хоч піду в хату, та не сяду за стіл! Хоч сяду за стіл, та не буду їсти!
  • Хоч план, не плач, а вийшло - як бач.
  • Хоч поганий, та в жупані.
  • Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
  • Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
  • Хоч того самого, аби в другу миску.
  • Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.
  • Хоч у курені, аби до серця мені.
  • Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
  • Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
  • Хто багато обіцяє, той рідко слова дотримує.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто боїться - той не рушить, хто відважить - той воза підважить.
  • Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує.
  • Хто бува на коні, бува і під конем.
  • Хто в березні сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
  • Хто в ліс, а хто - по дрова.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто влітку буде співати, той узимку буде танцювати.
  • Хто влітку ледарює, той узимку біду чує.
  • Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
  • Хто горя не бачив, той і щастя не знає.
  • Хто грамоти вміє, той добре і жне, і сіє.
  • Хто дбає, той і має.
  • Хто діло робить, а він ґав ловить.
  • Хто дітям потаче, той сам плаче.
  • Хто добре учиться, той буде й добре робить.
  • Хто з ляку вмирає, по тому свині дзвонять.
  • Хто землі дає, тому й земля дає.
  • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
  • Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто із ступою, а я з товкачем.
  • Хто кислиці поїв, а в кого оскома.
  • Хто коня годує, той дома ночує.
  • Хто лінивий, той і сонливий.
  • Хто літом гайнує, взимку голодує.
  • Хто літом спеки боїться, той взимку не має чим гріться.
  • Хто любить піч, тому ворог Січ.
  • Хто любить ревне, жаліє певне!
  • Хто любить, той того й голубить.
  • Хто людей питає, той і розум має.
  • Хто людям добра бажає, той і собі має.
  • Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається.
  • Хто мовчить, той двох навчить.
  • Хто навпростець ходить - дома не ночує.
  • Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
  • Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
  • Хто опарився на молоці, і на воду дує.
  • Хто п’яницю полюбить, той вік собі згубить.
  • Хто перебирає, той голодом перемирає.
  • Хто питає, той не блудить.
  • Хто пише й малює, той діток своїх годує.
  • Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
  • Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна.
  • Хто потопає, той ся за косу хапає.
  • Хто про землю дбає, вона тому повертає.
  • Хто про Хому, а він про Ярему.
  • Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто рано посіє, рано й пожне.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Хто робить лемеші, той їсть книші.
  • Хто розуму не має, тому й коваль не вкує.
  • Хто сиротою не бував, той не наплакувався.
  • Хто сіє, той ся надіє.
  • Хто сміється, тому не минеться.
  • Хто топиться, той за соломину вхопиться.
  • Хто уміє брехати, той уміє і красти.
  • Хто хвалиться, той кається.
  • Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
  • Хто хоче збирати - мусить добре засівати.
  • Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
  • Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.
  • Хто що вміє, то і сіє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.
  • Цап і вовк - один толк.
  • Це мухи коня з’їли, а вовк лиш помагав.
  • Це такий, що за шматок кишки піде сім верст пішки.
  • Це там, де рябі ворота, новий тес.
  • Це ти не в ті озувся.
  • Цілий день б’є бомки.
  • Цілий день байдики б’є.
  • Чайка сідає у воду - чекай доброї погоди.
  • Час на часу не стоїть.
  • Час не віл - його не налигаєш!
  • Часом з квасом, а порою з бідою.
  • Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.
  • Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
  • Червоний, як мак.
  • Через день - та й неділя, через хату - та й весілля.
  • Череп’я довше живе, як цілий глек.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.
  • Чи іде, чи ходить - на одно виходить.
  • Чи не діло учинив: на свиню хомут надів!
  • Чи пан, чи пропав - двічі не вмирати.
  • Чи так, чи не так, а не буде з риби рак.
  • Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав?
  • Чиє весілля, того й музики.
  • Чиєсь одне слово губить діло.
  • Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
  • Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає.
  • Чим розумний стидається, тим дурний величається.
  • Чистий, як сльоза.
  • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте - собі шкоди надієте!
  • Чисто бреше - і віяти не треба.
  • Чия відвага, того й перевага.
  • Чого біжиш, як дурний до образів?
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чого навчився, того за плечима не носить.
  • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
  • Чого собі не зичиш, і другому не жадай.
  • Чоловік без волі, як кінь на припоні.
  • Чоловік без пригоди не проживе.
  • Чоловік має два вуха, щоб багато слухав, а один язик, щоб менше говорив.
  • Чоловік розуму вчиться цілий вік.
  • Чоловік та жінка - одна спілка.
  • Чоловік у домі - голова, а жінка - душа.
  • Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
  • Чорнобрива, як руде теля.
  • Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п’ятий каганець - такий Грицько поганець!
  • Чув дзвін, та не знає, звідки він.
  • Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.
  • Чужа ласка - сироті Великдень.
  • Чуже переступи, та не займи.
  • Чужим добром не забагатієш.
  • Чужим пивом весілля не одбудеш.
  • Чужого не бери, а свого не попусти.
  • Чужого не гудь, свого не хвали.
  • Шабля ранить тіло, а слово - душу.
  • Шалена муха вкусила за вухо.
  • Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.
  • Шануй сам себе, шануватимуть і люди тебе.
  • Шануй учителя, як родителя!
  • Шануйте за життя, а після смерті хоч паркан підіпріть.
  • Швець без чобіт, а тесля без воріт.
  • Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.
  • Швидко пісня співається, та не швидко складається.
  • Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
  • Шиє та поре, та все ниткам горе.
  • Шия з намистом, а голова зі свистом.
  • Шкіра на чоботи, язик на підошви.
  • Шовкова борідка, та розуму рідко.
  • Шукає з-під дохлого коня підкову.
  • Шукай добра, біда сама знайде.
  • Шукала кума Юхима, а Юхим коло неї.
  • Щастить, як утопленому.
  • Щастя без розуму - торбина дірява.
  • Щастя біжить, а нещастя летить.
  • Щастя з нещастям на одних санях їздять.
  • Щастя знає, кого шукає.
  • Щастя має ноги, а біда - роги.
  • Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.
  • Ще книжки в сумці, а вже хлопці на думці.
  • Ще молоко на губах не обсохло.
  • Ще не зловив, а вже скубти хоче.
  • Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка.
  • Щира праця мозолева.
  • Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
  • Щирий козак ззаду не нападає.
  • Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив.
  • Що буває, те й минає.
  • Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.
  • Що буде, то буде, а більш копи лиха не буде.
  • Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
  • Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.
  • Що влітку вродиться, то взимку згодиться.
  • Що вміти, так того за поясом не носити.
  • Що голова, то розум.
  • Що з бою взято то свято.
  • Що з воза впало, те пропало.
  • Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
  • Що комар, то й сила.
  • Що кому треба, той про те й теребить.
  • Що літом ногами загребеш, то зимою руками не збереш.
  • Що маєш робить, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти, то з’їж завтра.
  • Що мати навчить, то й батько не перевчить.
  • Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
  • Що на людях видно, то й собі жадно.
  • Що на умі, то й на язиці.
  • Що нам холод, коли козак молод!
  • Що написане пером, не вивезеш і волом.
  • Що написано на роду, того не об’їдеш і на льоду.
  • Що напряла, та й те миша вкрала.
  • Що нині утече, то завтра не зловиш.
  • Що посіяв, те і вродить.
  • Що правда, то не гріх.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Що ти за велика цяця?
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Щоб твоєму батькові жито родило!
  • Щоб тебе та бодай тебе в жито головою!
  • Щоб тобі піп приснивсь!
  • Щоб тобі пусто було!
  • Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
  • Щось таке, як вовк, тільки жовтенько цвіте, а синенько пахне.
  • Я - не я і хата не моя.
  • Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!
  • Я свою вину на Івана зверну.
  • Я такий, як хліб м’який.
  • Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.
  • Ядзя з пекла родом.
  • Язик до Києва доведе, а в Києві заблудить.
  • Язиком - "ось я", а на ділі - свиня.
  • Язиком вихати - не ціпом махати.
  • Як "на", то чує, а як "дай", то глухий!
  • Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
  • Як батька покинеш, то й сам загинеш.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як боїшся - не роби, а зробивши - не бійся.
  • Як боїшся горобців, то не сій проса.
  • Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
  • Як була я дівочкою - до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею - перестали ходить і з водицею.
  • Як вересніє, то дощик сіє.
  • Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
  • Як віз ламається, чумак ума набирається.
  • Як води боятимешся, то не купатимешся.
  • Як галушки з попелу.
  • Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
  • Як гляне - серце в’яне.
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Як голоден - робити не годен, як ся наїв, то лиш би й сидів.
  • Як грибочки, ростіть, діточки!
  • Як грім серед ясного неба.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як до діла, так і сіла.
  • Як до такого роду, то краще з моста в воду.
  • Як добрий став - риба буде, а стече став - болото буде.
  • Як жениться - то мостом стелиться, а як ожениться - то кісткою в грудях стає.
  • Як загнав на слизьке, то про підкови згадав!
  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.
  • Як зелене жати, то нічого не мати.
  • Як зоремо мілко, та посіємо рідко, то й уродить дідько.
  • Як із собачого хвоста сито.
  • Як їв - то аж упрів, а як працював - то аж задрімав, їсть за вовка, робить за комара.
  • Як їдеш, дивись під ноги. Хоч грошей не найдеш, так носа не наб’єш.
  • Як їсть, то впріє, а як робить, то мерзне.
  • Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
  • Як коня вкрали, він стайню замкнув.
  • Як лисому гребінь.
  • Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
  • Як листя жовтіє, то поле смутніє.
  • Як люба дружина, то люба й в ряднині.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
  • Як маєш збрехати, то краще змовчати.
  • Як маєш у торбі, сядеш і на горбі.
  • Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
  • Як мед, то ще й ложкою.
  • Як мілко орати, краще випрягати.
  • Як молодим бував, то сорок вареників з’їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу п’ятдесят умелю.
  • Як на душі, так і на тілі.
  • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
  • Як напише один дурень, то сто розумних не розбере.
  • Як не бачу - душа мре, а побачу - з душі пре.
  • Як не було талану, не буде й долі.
  • Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
  • Як не надолужив на спанні, то на взуванні.
  • Як не наївся, то не налижешся.
  • Як не стане - то батько достане, як не буде - то мама добуде.
  • Як нема в голові, то на базарі не купиш.
  • Як нема сили, то й світ не милий.
  • Як овечка: не мовить ні словечка.
  • Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
  • Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
  • Як п’яте колесо до воза.
  • Як пішла пішаком, так і прийшла з порожнім мішком.
  • Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.
  • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
  • Як постелишся, так і виспишся.
  • Як почав орать, то в сопілку не грать.
  • Як прийде марець, то замерзне старець.
  • Як проголодається, то хліба дістати догадається.
  • Як прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочеться й спати.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.
  • Як сироті трясця.
  • Як сіно косять, то дощів не просять.
  • Як снасть ламається - то чоловік ума набирається, а як худоба пристає - то чоловікові ума не стає.
  • Як сніг на голову.
  • Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, пастух устане.
  • Як сорочка біла, то й жінка мила.
  • Як спати до дня, присниться бридня.
  • Як спить, то не їсть, а як їсть - не дрімає.
  • Як топишся, то й за бритву вхопишся.
  • Як тягли ведмедя до меду, то урвали вуха, а як від меду, то урвали хвоста.
  • Як у поле - Анцю в боці коле, як до танцю - вже не коле Анцю.
  • Як у травні дощ і грім, буде радість людям всім.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Як умре дитина - то мала щербина, а як батько або мама - то велика яма.
  • Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
  • Як усе святкувати, то не буде чого ковтати.
  • Як хліб буде, то й все буде.
  • Як хоче - сокоче, а як не хоче - кудкудаче.
  • Як хочеш шити то перш вузлика зав’яжи.
  • Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.
  • Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
  • Яка головонька, така й розмовонька.
  • Яка гребля, такий млин, який батько, такий син.
  • Яка грушка, така й юшка.
  • Яка кроква, така й лата, яка праця, така й плата.
  • Яка мама - така сама.
  • Яка молодість, така й старість.
  • Яка погода в липні, така буде в січні.
  • Яка прядка, така й нитка.
  • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
  • Яка пшениця, така й паляниця.
  • Яка совість, така й честь.
  • Яка трава, таке й сіно.
  • Яка яблунька, такі й яблука.
  • Якби йому довгий хвіст, то сам би собі боки повідбивав.
  • Якби кицька не скакала, то би ніжку не зламала.
  • Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!
  • Якби мені та сила, що в січні, каже лютий, то я б бику-третяку роги вломив.
  • Якби міг, то в ложці води утопив би.
  • Якби на кропиву не мороз, вона б іще жалила.
  • Якби не зима, то б літо було довше.
  • Якби свині роги, весь мир переколола б.
  • Якби усе лежав вовк, то досі б іздох.
  • Якби хліб та одежа, їв би козак лежа.
  • Яке волокно, таке й полотно.
  • Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.
  • Яке дибало, таке й здибало.
  • Яке зіллячко, таке й сім’ячко.
  • Яке коріння, таке й насіння.
  • Яке посієш, таке і пожнеш.
  • Який дуб, такий тин, який батько, такий син.
  • Який кущ, така й хворостина, який батько, така й дитина.
  • Який тебе ґедзь напав?
  • Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.
  • Які літа - такий розум!
  • Які мамка й татко, таке й дитятко.
  • Які самі, такі й сини.
  • Яку йому кару дати? Оженить його, то буде знати!
  • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
  • Янгольський голосок, та чортова думка.
  • Ярь - наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.

Главная страница | Библиотека | Статьи | Карта сайта | Отзывы о сайте

www.diagram.com.ua

www.diagram.com.ua
2000-2025